Ставчани, Оброшинська громада, Львівщина — цього літа археологи поновили розкопки на відомому поселенні маліцької культури й зафіксували низку важливих знахідок, які розширюють уявлення про життя мешканців цієї пам’ятки кінця V тисячоліття до нашої ери. Дослідження проводили в межах проєкту Національного фонду досліджень України «Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси», повідомив старший науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України, кандидат історичних наук Андрій Гавінський.
Що віднайшли на ділянці
На ділянці поблизу раніше виявлених глиняних кар’єрів дослідники зафіксували сліди наземної споруди зі стовповою конструкцією. Один з кутів цієї споруди утворювали п’ять стовпів, розташованих уздовж прямої, що дало підстави припустити: це могло бути житлове приміщення. Для території України такі будівлі є рідкісними, тоді як подібні споруди відомі на території сучасної Польщі.
У південній частині поселення, ближче до річки, археологи розкопали господарські ями з фрагментами кераміки. Культурний шар тут зберігся слабко, тому серед основних знахідок — уламки посуду, крем’яні та кам’яні знаряддя.
«Маємо кілька прикладів, коли пошкоджений посуд ремонтували, а його тріщини стягували за допомогою додаткових отворів із протилежних сторін. Очевидно, це начиння було настільки “рідним”, що господиня використовувала його максимально», — розповів Андрій Гавінський.
Кремінь як індикатор зв’язків
Однією з найцікавіших знахідок став фрагмент крем’яної пластини, виготовленої з так званого «шоколадного кременю». Родовища цього матеріалу локалізовані в басейні верхньої Вісли на території сучасної Польщі. Такий артефакт свідчить про те, що мешканці ставчанського поселення мали контакти із сусідніми регіонами чи учасниками ширших обмінних мереж, включно з територіями, які традиційно пов’язують із трипільською культурою.
Загалом у Ставчанах Оброшинської громади відомо щонайменше 14 археологічних пам’яток, що охоплюють період від неоліту до середньовіччя. Найвідоміше серед них належить саме до маліцької культури, яка датується кінцем V тисячоліття до нашої ери.
Що це може означати для регіону
Знахідки у Ставчанах мають кілька важливих наслідків для локальної археології та збереження спадщини:
- підтвердження давнього поселення із чіткою організацією житлових і виробничих зон;
- свідчення далекого обміну — крем'яні вироби з басейну Вісли вказують на контакти поза межами сучасної України;
- інформація про побут — ремонти посуду й економне використання матеріалів дають уявлення про щоденне життя мешканців.
| Знахідка | Інтерпретація |
|---|---|
| Стовпова конструкція (кінець V тис. до н. е.) | Ймовірне житлове приміщення, рідкісний тип споруд на теренах України |
| Господарські ями з фрагментами кераміки | Виробничо-господарська зона поселення |
| Фрагмент «шоколадного кременю» | Контакти з районами верхньої Вісли (сучасна Польща) |
| Уламки посуду з ознаками ремонту | Економне використання та тривале експлуатування посуду |
Археологи зазначають, що центральна частина поселення, імовірно, виконувала житлову роль, тоді як південна — виробничо-господарську. Через часткову руйнацію культурного шару чіткість інтерпретацій обмежена, тож необхідні подальші розкопки й лабораторні дослідження.
Що далі
Роботи в Ставчанах тривають у межах згаданого наукового проєкту. Подальший аналіз крем'яних виробів, кераміки та просторового розташування знахідок допоможе зрозуміти, якими були господарські практики, соціальні зв’язки та мережі обміну мешканців поселення.
Для мешканців Львівщини ці матеріали — ще один доказ багатовікової історії нашого краю. Ставчани лишаються місцем, де пласти часу вкриті один одним: від неоліту до середньовіччя. Як кореспондентка, яка любить прогулюватися навколо львівських сіл, бачу, що такі відкриття роблять наш край ближчим до читача — вони показують, що люди жили тут уже тисячоліттями, працювали біля тих самих рік і обробляли землю, як роблять тепер наші сусіди.
Із подальшими результатами досліджень та публікаціями науковців ми повернемося з оновленою інформацією.
