У Кременеці завершили польові роботи в крипті Свято‑Миколаївського собору (колишнього костелу францисканського монастиря). Розкопки тривали з 17 серпня, тепер археологи та антропологиня продовжують дослідження й обробку знайдених матеріалів, повідомив директор Кременецько‑Почаївського ДІАЗ Василь Ільчишин.
Що знайшли під собором
Під час цьогорічних робіт виявили низку предметів, які пов’язують із поховальними обрядами та побутом вищих верств міщанства кількох століть тому. Серед головних знахідок — монети XVII століття, натільні медальйони та елементи старовинного одягу з оздобленням золотими нитками.
«Монети XVII століття, 1660‑х років, боратинки Яна Казимира. І вони пов'язані з поховальним обрядом... Ми знаходимося на території Свято‑Миколаївського собору, в минулому це був францисканський монастир з костелом, пам'ятка архітектури національного значення XVI‑XVIII століть» — пояснив Василь Ільчишин.
Ільчишин уточнив, що знайдені монети, ймовірно, були кинуто в засипку під час поховання — як частина ритуалу. Також виявили щонайменше два натільні медальйони з іконографією святих і Богородиці, що часто супроводжували поховання того часу.
Працівники й методи
До досліджень залучили фахівців Інституту археології НАН України та антропологиню Юлію Ушкову. Роботи проводилися в межах комплексної експедиції: археологи вели розкопки, а антропологиня опрацьовувала знахідки для подальшого вивчення людських залишків і матеріальної культури.
- Початок розкопок: 17 серпня (цьогорічні польові роботи).
- Об’єкт дослідження: крипти Свято‑Миколаївського собору (колишній францисканський монастир).
- Залучені установи: Кременецько‑Почаївський ДІАЗ та Інститут археології НАН України.
Дослідження крипт у соборі тривають вже кілька років. За історичними джерелами, під спорудою нараховується сім крипт. У попередні сезони експедиція археологічно вивчала дві з них — під вівтарем і під паламаркою; цьогоріч поставили за мету повністю дослідити найменшу крипту, також розташовану під паламаркою.
Що показує антропологія
Антропологиня Юлія Ушкова працює з матеріалами вже вдруге. За її словами, антропологічні дослідження дають змогу реконструювати особливості життя привілейованих верств кременецького суспільства 300–400 років тому.
«Завдяки антропологічним дослідженням цього місця, цих крипт, ми можемо більше дізнатися про те, як жили вищі шари суспільства в Кременці 300‑400 років тому. Ми можемо сказати, що вони характеризуються великою кількістю патологій зубної системи. Про це може свідчити про специфіку дієти» — зазначила Юлія Ушкова.
На основі попередніх висновків антропологів фахівці вказують на домінування вуглеводів і цукрів у харчуванні місцевої еліти того часу, що відображається в патологіях зубів знайдених кістяків.
| Пункт | Факти з розкопок |
|---|---|
| Тип знахідок | Монети, медальйони, старовинний одяг |
| Хронологія монет | 1660‑ті роки (XVII століття) |
| Кількість крипт під собором | За джерелами — сім крипт (досліджено дві раніше, цьогоріч — найменшу) |
Результати досліджень передадуть на подальшу наукову обробку. Отримані дані допоможуть доповнити історичну картину життя Кременецької еліти у ранньомодерний період та краще зрозуміти поховальні практики місцевих мешканців.
Кременецько‑Почаївський ДІАЗ планує оприлюднити детальніші висновки після завершення лабораторної обробки матеріалів та антропологічних досліджень.
