Вплив нової логістики на ціни та зберігання зерна
Аграрії Одещини відчувають фінансовий тиск через зміну маршрутів експорту: переведення перевалки вантажів у порти Рені та Ізмаїл збільшує собівартість зерна приблизно на 1,5 тис. грн за тонну. Про це розповів директор підприємства «Агро Південь-1», яке працює на Одещині.
Коли порти Великої Одеси були в операційному режимі, за пшеницю могли отримувати близько 11 тис. грн/т. Нині ринкові пропозиції становлять переважно 8–9 тис. грн/т, але з урахуванням додаткових витрат на логістику через Рені та Ізмаїл ефективний дохід господарств знижується.
«На сьогоднішній день є пропозиції від 8-8,8, до 9 тисяч по пшениці, але також при витратах Рені — Ізмаїл це близько півтори тисячі на тонну. А в момент, коли працювала Велика Одеса, ми могли продавати близько 11 тисяч за тонну. То у нас до 4 тисяч іде мінус».
Схожа картина з ріпаком: якщо раніше підприємство реалізовувало його приблизно по 26 тис. грн/т, то зараз пропозиції через Рені складають близько 22,5 тис. грн/т, до яких додаються транспортні витрати.
| Показник | Раніше (порти Великої Одеси) | Нині (через Рені/Ізмаїл) |
|---|---|---|
| Ціна пшениці, грн/т | ~11 000 | 8 000–9 000 (плюс ~1 500 витрат) |
| Ціна ріпаку, грн/т | ~26 000 | ~22 500 (плюс ~1 500 витрат) |
Наслідки для зберігання й інфраструктури
Через зниження відпускних цін аграрії змушені затримувати продаж, щоб не реалізовувати зерно за збитковими пропозиціями. Це, у свою чергу, посилює потребу у зберіганні та додатковому обладнанні:
- закупівля полімерних рукавів для тимчасового зберігання зерна;
- інвестиції в техніку для завантаження рукавів та обслуговування складів;
- зростання навантаження на локальні елеватори та перевантажувальні потужності в районі Рені й Ізмаїла.
Директор підприємства повідомив, що, попри проблеми з реалізацією, врожайність у господарстві залишилася задовільною: ранні зернові — пшениця і ячмінь — дали понад 5 т/га, середня врожайність ріпаку становила близько 2 т/га. Проте збереження якості врожаю під час тривалого зберігання вимагає додаткових витрат.
Локальний контекст — Ізмаїл як логістичний вузол
Ізмаїл, розташований на дельті річки Дунай, традиційно виконує роль перевантажувального пункту на шляху зерна до морських суден. Зараз саме через цей шлях власники врожаю та посередники коригують бізнес-моделі: змінюються тарифні витрати, зростає попит на послуги з тимчасового зберігання, а також на транспортування всередині регіону.
Для місцевих підприємств це означає необхідність перерозподілу коштів з інвестицій у виробництво на логістичні і складські рішення. Для громади це — виклик для ринку праці та сервісної інфраструктури: зростає потреба в операторах елеваторів, водіях спецтранспорту й техніках для обслуговування пакувального обладнання.
Ситуація з логістикою через Рені й Ізмаїл впливає як на рентабельність окремих господарств, так і на загальний аграрний експорт Одеської області. Подальший розвиток подій залежатиме від стабілізації портових коридорів, вартості транспортування та попиту на зовнішніх ринках.
