У Чорноморському біосферному заповіднику на тимчасово окупованих територіях Херсонської області протягом перших восьми місяців 2026 року зафіксували 91 пожежу. За результатами картування станом на 31 серпня сумарна площа згарищ становила 3039,69 га, із яких фактично вигоріло 3006,11 га — це близько 20,29% суходільної частини заповідника, включно з островами.
Пожежі в охоронній зоні та сезонний спалах
В охоронній зоні заповідника за аналогічний період зафіксували 73 пожежі, сукупна площа згарищ там становила 1386,90 га, фактично вигоріло 1377,74 га або 17,19% цієї території. Понад дві третини всіх пожеж припали на липень та серпень: у ці місяці зареєстрували 62 пожежі, загальна площа згарищ склала 2115,62 га, фактично вигоріло 2104,96 га. В охоронній зоні лише в липні–серпні зафіксовано 50 пожеж, де загальна площа згарищ була 1172,35 га, фактично вигоріло 1168,79 га.
Розподіл за ділянками заповідника
За розподілом пожеж по ділянках, найбільше загорянь зафіксовано на таких масивах:
- Волижиний ліс — 24 пожежі, що охопили 119,96 га (59,09% площі ділянки).
- Ягорлицький Кут — 22 пожежі, фактично вигоріло 2058,24 га (37,15% площі ділянки).
- Івано-Рибальчанська ділянка — 15 пожеж, охоплено 513,94 га (16,56% площі ділянки).
| Показник | Заповідник | Охоронна зона |
|---|---|---|
| Кількість пожеж | 91 | 73 |
| Сумарна площа згарищ (га) | 3039,69 | 1386,90 |
| Фактично вигоріло (га) | 3006,11 | 1377,74 |
Порівняння з попередніми роками та контекст
За кількістю пожеж показник перших восьми місяців 2026 року є найвищим за весь досліджуваний період. За площею згарищ показники як у заповіднику, так і в охоронній зоні перевищили річні значення 2023–2024 років, але залишилися нижчими за відповідні показники 2022 та 2025 років. Заповідник розташований на території та в акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей і перебуває під окупацією з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Уже раніше на території Ягорлицького Кута траплялися великі загоряння: 19–21 вересня 2025 року полум’я охопило близько 1683 га приморського степу.
Наслідки та що робити
Велика площа згарищ свідчить про значні втрати природних угідь і загрозу для біорізноманіття. Наявні дані вказують на те, що пік загорянь припав на літній період — типову пору підвищеної пожежної небезпеки. У таких умовах важливо:
- забезпечити моніторинг з допомогою супутникових та повітряних знімків для виявлення нових осередків вогню;
- планувати заходи протипожежного обслуговування режимних ділянок і контрольних смуг у сусідніх незайманих масивах;
- інформувати місцеві громади та рятувальні служби про небезпеку розповсюдження вогню й обмеження відвідування вразливих територій у періоди високої температури та вітру.
Через окупаційний статус заповідника доступ на місце обмежений, тому взаємодія українських екологічних установ із міжнародними моніторинговими платформами і неурядовими екологічними організаціями має бути пріоритетною для оцінки ущербу та планування відновлення після деокупації.
З огляду на масштаб минулих і нинішніх пожеж, місцевим органам влади та рятувальним службам на суміжних територіях рекомендовано посилити пожежне чергування в сезон підвищеного ризику, оновити інструкції для населення щодо поведінки під час загрози пожежі та розробити маршрути евакуації для прибережних і степових громад.
Інформацію про стан заповідника оприлюднили на сторінці Чорноморського біосферного заповідника НАН України; наведені дані базуються на результатах картування станом на 31 серпня 2026 року.
