Під час дослідження стародруків у монастирських книгосховищах Афону виявлено примітку, яка поєднує давній примірник Острозької Біблії (1581) із Чернігівською архієпископією. Це відкриття зробив уродженець Чернігівщини, дослідник афонської спадщини Сергій Шумило, кандидат історичних наук і доктор теології, директор Міжнародного інституту афонської спадщини.
Що знайшли в книзі
На одному з примірників Острозької Біблії дослідник зафіксував маргіналію — рукописний запис власника. Згідно з ним, книга належала ієромонаху Каллісту Меновському, який позначений як намісник катедри Чернігівської архієпископії. Прізвище «Меновський» дозволяє припускати зв’язок із містом Мена на Чернігівщині, хоча ця версія потребує подальшої архівної перевірки.
Переїзд книги на Афон
За наявними відомостями, у 1754 році ця Біблія вирушила з Полтавського полку на Святу Гору — до українського козацького скиту «Чорний Вир» на Афоні. Таким чином, на Святій Горі збереглися матеріальні свідчення української духовної та культурної присутності, які дозволяють реконструювати долі людей і книг, що століттями поверталися до українських земель лише через письмові позначки.
Острозька Біблія і її значення
Острозька Біблія 1581 року — одне з найважливіших досягнень української книжкової культури XVI століття. Повний переклад церковнослов’янською мовою налічує 1256 сторінок. Сьогодні в світі відомо близько 350 примірників цієї книги, але кожен має унікальну історію, яку іноді вдається прочитати саме з маргіналій та дарчих написів.
- Примірник: Острозька Біблія, 1581 рік
- Власник за маргіналією: Калліст Меновський, ієромонах, намісник катедри Чернігівської архієпископії
- Рух книги: вирушила на Афон у 1754 році до скиту «Чорний Вир»
Чому це важливо для Чернігівщини
Виявлений напис пов’язує матеріальну культуру Чернігівщини з її духовними інституціями поза межами України. Для краю це не лише історичне свідчення — це можливість відновити частину мережі зв’язків, що існували між монастирями, козацькими формуваннями та церковною адміністрацією у XVIII столітті. Водночас знахідка підкреслює потребу подальшого архівного опрацювання й міждисциплінарних досліджень.
Де шукатимуть підтвердження
Авторам відкриття потрібно перевірити архівні джерела в Україні, зокрема документи Чернігівської єпархії та місцеві метричні записи, щоб підтвердити припущення про походження Калліста з Мени. Окрім того, важливі порівняльні дослідження інших примірників Острозької Біблії, які зберігаються в монастирях Афону, а також в українських і закордонних бібліотеках.
| Показник | Дані |
|---|---|
| Рік видання Біблії | 1581 |
| Кількість сторінок | 1256 |
| Відомі примірники у світі | близько 350 |
| Рік переміщення на Афон | 1754 |
Наступні кроки
Дослідники наголошують на необхідності поєднати польові знахідки на Афоні з роботою в українських архівах. Це дозволить не лише підтвердити або спростувати походження Калліста Меновського з Мени, а й ширше відтворити мережу зв’язків між церковними інституціями Чернігівщини та Афоном у XVIII столітті.
Відновлення таких історій допомагає зберегти пам’ять про людей і спільноти, які століттями формували духовне життя регіону. Знахідка в черговий раз нагадує: Афон зберігає частину української історії, про яку в самій Україні ще залишається багато невідомого.
Матеріал підготовлено на основі досліджень Сергія Шумила та огляду стародруків у монастирських фондах Афону.
