Кабінет Міністрів затвердив розподіл понад 751,4 млн грн для Миколаївської області на заходи зі стійкості регіону. Рішення ухвалено постановою від 17 серпня у межах програми реалізації комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст.
Куди спрямують кошти
За документом, основні напрями використання коштів такі:
- 381,3 млн грн — на захист критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення;
- 363,1 млн грн — на забезпечення стабільного теплопостачання;
- 7 млн грн — на розвиток розподіленої генерації електро- і теплової енергії.
Загалом уряд розподілив між регіонами та Агентством відновлення 35,2 млрд грн.
Що означає «план стійкості»
Комплексні плани стійкості регіонів почали розробляти на початку 2026 року як підготовку до опалювального сезону 2026–2027 років та для підвищення готовності до можливих атак на енергетичну й критичну інфраструктуру. У планах визначені конкретні об’єкти, технічні рішення, перелік необхідного обладнання та кошторис робіт.
Чотири ключові напрямки таких планів — захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, альтернативне електроживлення та децентралізація теплопостачання. Мета — забезпечити роботу міст і регіонів навіть за пошкодження централізованих систем.
Фінансові зобов’язання та співфінансування
Частину витрат на реалізацію заходів має покрити місцевий бюджет. Для Миколаївської області передбачене співфінансування не менше 10%. Це означає, що громади та органи місцевої влади повинні підготувати відповідні кошториси та забезпечити спільну реалізацію проєктів.
| Напрям | Сума (млн грн) |
|---|---|
| Захист критичної інфраструктури | 381,3 |
| Стабільне теплопостачання | 363,1 |
| Розвиток розподіленої генерації | 7,0 |
Уряд уже раніше виділяв кошти на підготовку регіонів: у березні Кабмін розпорядився про виділення 12,85 млрд грн на підготовку до опалювального сезону. Поточний розподіл доповнює ці заходи та має підсилити захисні й енергетичні можливості областей.
Практичні наслідки для громад і підприємств
Виділені кошти мають допомогти з кількома практичними завданнями:
- посилити фізичний захист об’єктів водо- та теплопостачання, медзакладів, адмінбудівель;
- встановити резервні джерела живлення та обладнання для швидкого відновлення подачі тепла й електроенергії;
- розвивати локальні та розподілені генераційні потужності для зниження залежності від централізованих мереж.
Ці заходи мають безпосередньо вплинути на життєзабезпечення міст і сіл у разі загострення безпекової ситуації або пошкоджень інфраструктури.
Що мають зробити місцеві органи влади
Щоб отримати та ефективно використати кошти, міські та селищні ради повинні:
- затвердити проєкти й кошториси у межах визначених напрямів;
- підготувати документи щодо співфінансування (не менше 10%);
- організувати тендери на закупівлю обладнання й послуг з урахуванням терміновості робіт.
Контроль за використанням коштів та моніторингом реалізації заходів забезпечуватимуть центральні органи влади та Агентство відновлення.
Наразі обсяги фінансування й пріоритети визначені на регіональному рівні. Подальші кроки — деталізація проєктів, оголошення тендерів і початок робіт — залежатимуть від готовності місцевих бюджетів забезпечити співфінансування та від прийняття місцевих рішень щодо розподілу коштів.
Матеріал підготовлено на основі інформації про розподіл коштів Кабінетом Міністрів та публікацій регіональних видань.
