Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в четвер повідомив, що найбільше пошкодженої складської інфраструктури внаслідок російських атак зосереджено у Київській та Дніпропетровській областях. За його словами, саме ці регіони мають найбільшу кількість об’єктів через логістику, спрямовану на постачання в столицю та великі ринки.
Що сталося і як це впливає на постачання
Висоцький відзначив, що 5 серпня було зафіксовано найбільш масштабний одномоментний удар по складській інфраструктурі від початку повномасштабного вторгнення. Після тієї дати інтенсивність атак на склади залишилася найвищою, порівняно з попередніми періодами.
"Найбільша кількість їх на Київщині, тому що зрозуміло, що постачання в столиці потребує також відповідної інфраструктури. Другий регіон – Дніпропетровська область з точки зору концентрації", — сказав Висоцький.
Майже вся аграрна логістика побудована на великому парку складів і перевалочних пунктів. Пошкодження таких об’єктів безпосередньо впливає на можливість накопичення продукції перед відвантаженням, настрій ринку та вартість логістичних послуг. Компанії, які обслуговують внутрішні та експортні канали, відзначають проблеми з ефективністю перевезень і підвищеними ризиками збереження врожаю та продукції переробки.
Фінансові наслідки
Міністр повідомив, що остаточну суму збитків ще не підраховано: компанії продовжують оцінювання. Проте вже є орієнтовні розрахунки про масштаби втрат. За словами Висоцького, одномоментний удар по великих складах може завдати приблизно 3–5 млрд грн збитків. Загальні втрати сектору від пошкоджень складської інфраструктури можуть сягати десятків мільярдів гривень, якщо підсумувати низку атак.
| Регіон | Характер ураження | Коментар |
|---|---|---|
| Київська область | Найбільша кількість пошкоджених складів | Логістика, пов’язана з постачанням у столицю |
| Дніпропетровська область | Друга за концентрацією уражень | Висока концентрація логістичних об’єктів |
Як галузь планує адаптуватися
У відповідь на посилення атак уряд та бізнес обговорюють кілька шляхів зниження ризику втрат і забезпечення безперервності поставок. Серед варіантів, які згадали під час брифінгу:
- перехід до логістичних центрів меншого масштабу і розосередження складів по території;
- максимальне скорочення ланок через прямі поставки від виробника до точки реалізації;
- можлива зміна маршрутизації та використання альтернативних вузлів для експорту.
Такий підхід має зменшити ризики одночасних великих втрат у разі масованих ударів. Проте він також вимагає інвестицій у нові потужності, зміну технологій зберігання й реорганізацію логістичних контрактів.
Практичні наслідки для Дніпропетровщини
Для підприємств Дніпропетровської області концентрація складської інфраструктури означає прямий вплив на експлуатаційні витрати та графіки відвантаження. Підприємства будуть змушені шукати альтернативні рішення для тимчасового зберігання продукції або переглядати контракти з перевізниками. Це може призвести до зростання логістичних витрат і тимчасових перебоїв у постачанні на внутрішній ринок і до портів експорту.
Остаточні цифри збитків і детальні плани з адаптації галузь має оприлюднити після завершення оцінок компаній. Поки що уряд і бізнес зосереджені на недопущенні системних зривів у ланцюгах постачання та мінімізації фінансових втрат.
Володимир Федоренко
Кореспондент WE NEWS на Дніпропетровщині
