Прощання в рідному місті
Сьогодні у Вінниці провели в останню путь 39‑річного військовослужбовця Максима Ткачука, який загинув 24 серпня 2026 року на Миколаївському напрямку. Про це повідомила Вінницька міська рада. Родина, побратими та представники громади зібралися, щоб віддати шану захисникові.
Військовий шлях
Максим розпочав обороняти Україну на початку повномасштабного вторгнення. За час служби він проходив службу у кількох підрозділах і брав участь у численних боях. У різний час він служив у 456‑й бригаді транспортної авіації імені Дмитра Майбороди, у 35‑й окремій бригаді морської піхоти імені контр‑адмірала Михайла Остроградського, а також у 144‑й окремій механізованій бригаді та 38‑й окремій бригаді морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного.
| Підрозділ | Діяльність / участь у боях |
|---|---|
| 456‑та бригада транспортної авіації імені Дмитра Майбороди | Початок служби після мобілізації |
| 35‑та окрема бригада морської піхоти | Участь у боях за Новобахмутівку, Покровськ, Роботине, Авдіївку |
| 144‑та окрема механізована бригада | Подальша служба |
| 38‑ма окрема бригада морської піхоти | Подальша служба |
Поранення, нагороди, родина
За час служби Максим зазнав кількох поранень, але щоразу повертався до бойових дій. За мужність та відвагу його нагородили відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «За поранення» і медаллю «За військову службу Україні».
Мати загиблого, Валентина, розповідає, що син від самого початку повномасштабного вторгнення прийшов до військкомату. За її словами, захист Батьківщини для нього був не лише обов’язком, а й даною пам’яті про батька. Батько Максима також служив під час подій 2014–2017 років і помер незадовго до початку повномасштабної війни.
«Захист Батьківщини був для нього не просто обов’язком, а й даниною пам’яті про батька», — каже Валентина.
Життєвий шлях у Вінниці
Максим народився у Вінниці 25 жовтня 1986 року. Він навчався у загальноосвітній школі №27, здобув фах програміста у Вінницькому професійному коледжі цифрових технологій та підприємництва, а згодом навчався на юридичному відділенні Вінницького фінансово‑економічного університету. Після строкової служби працював у цивільному житті в будівельній сфері.
Пам’ять і місцеві наслідки
Прощання з Максимом Ткачуком у Вінниці стало нагадуванням про втрати, які несе громада у зв’язку з війною. Родина отримала підтримку від міської ради, а побратими й сусіди запевняють у продовженні вшанування пам’яті. Місцеві навчальні заклади та колишні колеги висловлюють співчуття рідним і друзям.
- Дата загибелі: 24 серпня 2026 року.
- Вік: 39 років.
- Нагороди: відзнака Президента, дві медалі.
Від початку повномасштабного вторгнення історії окремих мешканців Вінниці, як ця, стали частиною міського суспільного життя. Сьогоднішнє прощання — ще одна втрачена історія сім’ї та громади, яка відгукнеться в суспільній пам’яті.
