У квітні 2026 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області замовила реконструкцію чотирьох обʼєктів критичної інфраструктури. Дані про конкретні обʼєкти залишаються закритими через безпеку регіону, але відомо, що всі чотири підряди були передані без застосування електронної системи закупівель.
Загальна вартість підрядів перевищує 320 млн гривень. Один контракт стосувався обʼєкта №8 у Чорнобаївській територіальній громаді. Ще три контракти — на обʼєкти №6, №7, №9 та №10 — належали до Херсонської територіальної громади. Усі три контракти в Херсонській громаді уклалися з одним підрядником на суму понад 256 млн грн.
Підрядник і попередні замовлення
Підрядником, який отримав ці контракти, є ТОВ «Будівельна компанія «Атлантікс». За даними аналітичної системи YouControl, компанія зареєстрована в Херсоні, власник і директор вказаний як Євген Пасічник. До серпня 2026 року фірма була зареєстрована в Києві. Попередні бенефіціари компанії походили з Донецька та Бахмута; раніше в колі власників також були кияни.
Також відомо, що з цим підрядником Головне управління зв’язку та кібербезпеки Генерального штабу Збройних Сил України укладало договори ще на суму понад 173 млн грн. Така інформація підсилює суспільний інтерес до питання, як відбувався вибір контрагента на відновлювальні роботи у Херсоні.
Прозорість, безпека і юридичний контекст
У ситуації воєнного або післявоєнного відновлення деякі дані про обʼєкти можуть бути закритими з міркувань безпеки. Однак відмова від проведення процедур через електронну систему закупівель викликає питання щодо конкурентності процесу та контролю за витратами бюджетних коштів.
Журналістські запити до вибору підрядника з боку Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області зростають також через інформацію про звʼязки власника компанії. Зокрема, особа з таким самим прізвищем і ініціалами Євген Олександрович Пасічник раніше фігурувала в локальній політичній активності у місті Лиман Донецької області. Слід нагадати, що в Україні 2024 року суд заборонив політичну партію «Наш край» через звинувачення в проросійській діяльності; це — частина ширшого політичного контексту, який журналісти та експерти беруть до уваги при аналізі звʼязків учасників державних контрактів.
Наслідки та можливі кроки
Передача великих контрактів без публічних закупівель підвищує ризики корупційних схем, завищення цін і зниження якості відновлення критичної інфраструктури. Це також підриває довіру до процесу відновлення в регіоні, який потребує швидких і водночас якісних робіт.
Можливі кроки для зниження ризиків, які не суперечать потребам безпеки:
- пояснення причин непрозорих процедур від самих замовників з публікацією максимально можливого обсягу інформації;
- звернення до антикорупційних органів і аудиту щодо законності прямих договорів і відповідності їх умов внутрішнім правилам;
- забезпечення додаткового контролю за виконанням робіт і прозорості кошторисів на рівні центральних та регіональних органів.
Наразі офіційних пояснень від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області чи від самого підприємства щодо детального обґрунтування вибору підрядника у відкритих джерелах немає. Журналісти продовжують дослідження звʼязків підрядника та механізмів укладання цих договорів.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Кількість підрядів | 4 |
| Загальна сума | понад 320 млн грн |
| Сума контрактів одному підряднику (Херсонська громада) | понад 256 млн грн |
| Інші відомі договори з тим самим підрядником | понад 173 млн грн (Головне управління зв’язку та кібербезпеки ГШ ЗСУ) |
Деталі щодо реконструйованих обʼєктів залишаються закритими з міркувань безпеки, проте випадок підкреслює потребу чітких правил поєднання оборонних заходів і стандартів публічних закупівель під час відновлення постраждалих регіонів.
