Чернівецька область суттєво відрізняється від інших західних регіонів України за рівнем підтримки та присутності Української православної церкви (УПЦ, МП). У цьому регіоні досі спостерігається відносно висока доля прихильників структури, і це має кілька пояснювальних чинників, вказує релігієзнавець Олександр Бродецький в інтерв’ю.
Факт
За словами експерта, на Буковині зберігається значна мережа парафій УПЦ у порівнянні з іншими областями Заходу. Він також посилається на результати муніципального опитування 2024 року, де серед обласних центрів лише Одеса випереджала Чернівці за кількістю симпатиків УПЦ; за цією оцінкою Чернівці опинилися вище за Київ та Вінницю.
«Я суджу насамперед по Чернівецькій області, по Буковині – і тут ситуація випадає із загального патерну заходу України», — зазначив Бродецький.
Контекст: що саме впливає на картину в регіоні
Експерт виділив щонайменше два ключові чинники, які пояснюють стійкість УПЦ на Буковині:
- етнічно-мовний фактор — значна частина румуномовних громад, де служби проводяться румунською мовою, що знижує мовний бар’єр для місцевих мешканців і зменшує мотивацію до зміни конфесійної ідентичності;
- публічний авторитет предстоятеля — митрополит Онуфрій, уродженець Буковини, має персональний вплив серед частини місцевого духовенства і віруючих.
За словами Бродецького, поєднання цих чинників дозволяє УПЦ зберегти «ядерну» частину пастви в регіоні, попри загальну трансформацію релігійного ландшафту в західних областях.
Наслідки та ризики для релігійного й суспільного життя
Стабільна присутність УПЦ у Чернівецькій області має кілька практичних наслідків:
- уповільнена релокація парафій у складі нових церковних юрисдикцій порівняно з іншими регіонами Західної України;
- вища чутливість місцевої громади до інформаційних і політичних впливів, пов’язаних із релігійною ідентичністю;
- можлива інструменталізація мовного фактора у внутрішньоцерковних або суспільних комунікаціях.
Експерт застерігає, що румуномовні служби, доступні у парафіях УПЦ, роблять процес духовного вибору менш помітним: мешканець бачить написи «українська церква», але слухає богослужіння рідною мовою, отже виникає менше запитань про інституційні зв’язки. Це, на думку Бродецького, використовується як стратегічна перевага.
Дані опитування
Щоб наочно представити тезу експерта про позиції обласних центрів, можна скористатися узагальненими даними, на які послався релігієзнавець.
| Місто | Позиція за симпатіями до УПЦ (муниципальне опитування, 2024) |
|---|---|
| Одеса | 1 |
| Чернівці | 2 |
| Київ | нижче за Чернівці |
| Вінниця | нижче за Чернівці |
Що це означає для місцевої політики
Концентрація прихильників певної церковної структури може впливати на локальні політичні процеси: від особливостей комунікації з виборцями до формування соціальних ініціатив. Там, де релігійна ідентичність тісно переплетена з мовною або етнічною належністю, питання церковного впливу мають не лише духовний, а й соціально-політичний вимір.
Фахівці з релігієзнавства і соціологи наголошують на потребі детальніших досліджень локальних практик богослужіння та мережі парафій, щоб точніше зрозуміти механіку збереження впливу УПЦ у регіоні.
Пояснення Бродецького стосуються лише однієї частини картини: для повного аналізу потрібні додаткові кількісні дані про релігійну інфраструктуру, демографію та локальні практики спілкування церков із громадою.
