Равликова ферма на Сумщині, яка працює з 2018 року, оголосила про плани розширити виробничі площі та забезпечити енергонезалежність шляхом встановлення сонячних електростанцій. Керуюча господарства Ярослава Кобзар повідомила про це в коментарі Суспільному.
Поточні обсяги та сезонні особливості
За словами керівниці, господарство щорічно виробляє близько 10 тис. кг равликів породи Helix Aspersa Muller. Продукцію сортують, пакують в ящики й реалізують як готову до вживання або для подальшої переробки.
Збір молюсків у господарстві починається наприкінці серпня й триває до жовтня. Першу частину зібраних равликів використовують для формування маточного стада.
Технологія вирощування та догляд
Перед виселенням на поля ґрунти засівають спеціалізованою травою, яку в господарстві називають «перко». Коли равлик набирає вагу на цій культурі, він повністю забезпечений кормом.
Ключовими елементами технологічного процесу є нічна активність молюсків та система зрошення. Кобзар пояснила, що «вся життєдіяльність равлика відбувається ввечері і вночі», тому поля зрошують щодня — з пізнього вечора до ранку.
«Обов'язкова умова — система поливу, кожну ніч до ранку працює полив, усі поля зрошуються», — розповіла Ярослава Кобзар.
Вплив війни та відновлення діяльності
Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на роботу ферми. У 2022 році господарство намагалося самостійно експортувати продукцію, однак через війну ринок збуту скоротився, а штат довелося зменшити. Це призвело до зниження обсягів виробництва.
Нині ферма відновлює діяльність: скористалися грантовою програмою та закупили потрібне обладнання, зокрема дерев'яні щити для облаштування ділянок.
Енергетична потреба та плани зі «зеленого» переходу
Найбільшою потребою господарства зараз керуюча називає електроенергію. Без стабільного живлення неможливе зрошення полів — а отже і робота насосів, що забезпечують водою площі для годівлі равликів.
Через це ферма подала заявку на ще один грант — на встановлення сонячних електростанцій. Мета — автономне електропостачання, яке знизить залежність від вимкнень світла та підвищить стійкість виробництва.
- Поточний річний обсяг виробництва: ≈10 тис. кг равликів.
- Сезон збору: кінець серпня — жовтень.
- Критична інфраструктура: нічна система зрошення, насоси, енергопостачання.
- Плани: встановлення сонячних електростанцій, розширення площ, пошук партнерів.
Економічні перспективи та виклики для регіону
Розвиток нестандартних аграрних ніш, як-от равликівництво, може позитивно впливати на місцеву економіку: створювати робочі місця, диверсифікувати сільське господарство та відкривати нішеві експортні ринки. Водночас успішність таких проєктів залежить від стабільного доступу до енергоресурсів, логістики та зовнішнього попиту.
В умовах воєнного часу й енергетичної вразливості проєкти з відновлюваної енергетики можуть стати вирішальними для виживання малих і середніх фермерських господарств.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Рік заснування | 2018 |
| Річне виробництво | ≈10 000 кг равликів |
| Сезон збору | серпень — жовтень |
Наступні кроки та потреби ферми
Ферма активно шукає партнерів для співпраці, хоче розширити площі та забезпечити автономне електропостачання. Отримання гранту на сонячні батареї має стати ключовим фактором у плані стійкості виробництва.
За відновлення ринку збуту та стабільності енергопостачання господарство зможе наростити обсяги та відновити експортні поставки, які були ускладнені під час повномасштабного вторгнення.
Равликова ферма залишається прикладом нішевого агробізнесу в Сумській області, який адаптується до нових умов і шукає шляхів підвищення власної енергонезалежності й комерційної стабільності.
