Окупаційна адміністрація на тимчасово захопленій частині Херсонської області в офіційному документі — «Лісовому плані» регіону — фіксує значні втрати лісових масивів, спричинені бойовими діями та пов’язаними з ними пожежами. За наведеною в документі інформацією, у 2023–2024 роках у регіоні відбулося 592 лісові пожежі, які охопили понад 16,4 тисячі гектарів, з них понад 15,3 тисячі гектарів лісу зазнали серйозних пошкоджень або були знищені.
Визнання відсутності моніторингу та його наслідки
У документі також вказано, що на захоплених територіях не проводився державний лісопатологічний моніторинг. Через це окупаційна адміністрація не має достовірних даних про поточний санітарний стан залишків лісів і ступінь поширення шкідників. Така інформаційна прогалина ускладнює оцінку ризиків вторинного пошкодження насаджень і планування заходів з відновлення лісів.
- Знищені площі: понад 15,3 тис. га лісів серйозно пошкоджено або вони знищені.
- Загальна площа пожеж: понад 16,4 тис. га.
- Кількість пожеж у 2023–2024 рр.: 592.
Географія втрат і попередні повідомлення
Раніше повідомлялося про великі площі вигорілої землі в окремих ділянках регіону: за час окупації понад третина суходолу Тендрівської затоки і половина Ягорлицької були охоплені вогнем. Ці дані корелюють із загальною картиною знищення лісів у «Лісовому плані» та свідчать про концентрацію руйнувань у прибережних і дельтових системах, які відіграють важливу роль у захисті від ерозії й збереженні біорізноманіття.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Кількість лісових пожеж (2023–2024) | 592 |
| Площа, охоплена пожежею | 16,4 тис. га |
| Площа серйозно пошкоджених або знищених лісів | 15,3 тис. га |
Наслідки для екосистеми і відновлення
Масштабні втрати лісових масивів мають кілька наслідків. По-перше, пошкодження деревостанів підвищує ризик ерозії ґрунтів, особливо в прибережних і дельтових зонах. По-друге, відсутність регулярного лісопатологічного контролю створює умови для нерегульованого поширення шкідників і хвороб, що може призвести до подальшого погіршення стану залишків лісу. По-третє, знищення біомаси й структури лісу впливає на локальний клімат, водний режим і середовище існування для фауни.
З огляду на визнану в документі відсутність моніторингу, оцінити реальний обсяг втрат і потреби в рекультивації та посадках наразі неможливо на надійній науковій основі. Планування робіт із відновлення вимагатиме детальної інвентаризації, лісопатологічних досліджень та оцінки ризику вторинного заселення шкідників.
Питання управління та відновлення
Документ окупаційної адміністрації, хоч і фіксує масштаби пожеж і руйнувань, одночасно демонструє дефіцит системи спостереження за станом лісів. Для ефективного відновлення після пожеж і бойових дій знадобляться:
- проведення комплексної інвентаризації постраждалих масивів та лісопатологічного моніторингу;
- оцінка ризиків шкідників і розробка протидіях вторинному пошкодженню;
- планування заходів із рекультивації та відновлення лісових насаджень з урахуванням місцевих екологічних умов.
Документ окупаційної влади також підкреслює, що інформація про реальний санітарний стан лісів неповна. Це утруднює прогнозування темпів відновлення і має прямі наслідки для екологічної безпеки регіону.
Подальші дії щодо оцінки і відновлення лісів на тимчасово окупованих територіях залежатимуть від можливості провести незалежні наукові дослідження та створити систему постійного моніторингу, про що свідчать дані, наведені в «Лісовому плані».
