Міжнародна домовленість про цифровізацію архівів
У Державному архіві Вінницької області відбулася робоча зустріч із представницею архівного відділу Інституту Пілецького (Берлін) Наталією Латецькою. Головною темою стало оцифрування справ НКВС, пов’язаних із переслідуваннями людей польського походження, які жили на території Вінниччини у 1930-х роках.
За інформацією архіву та Інституту, домовленість передбачає спільну роботу над скануванням і публікацією матеріалів, що збереглися у фондах регіонального архіву. Ці документи містять імена постраждалих, протоколи допитів, слідчі матеріали та вироки, які можуть стати джерелом для відновлення родинних історій і наукових досліджень.
Історичний контекст: хвиля репресій 1937–1938 років
На Вінниччині в роки сталінських репресій проводилися масштабні операції НКВС. За повідомленням архіву, наймасовішою хвилею переслідувань була кампанія 1937–1938 років у межах так званих національних операцій. Серед постраждалих були передусім українці, а також люди польського походження.
Архівні джерела зазначають, що загалом жертвами репресій на території області стали близько 20 000 мешканців. Точну кількість і досі важко встановити, оскільки не всі постраждалі ідентифіковані або зафіксовані у наявних документах.
Навіщо оцифровувати справи
Оцифрування архівних матеріалів має кілька практичних і наукових цілей:
- збереження документів у цифровому вигляді та запобігання фізичного руйнування фондів;
- доступність джерел для дослідників, нащадків постраждалих та громадськості;
- відновлення ідентичності жертв та реконструкція історій окремих людей і родин;
- створення підґрунтя для подальших публікацій, виставок і просвітницьких проєктів.
“Збережені справи можуть допомогти краще зрозуміти механізми радянських репресій, відновити ідентичність переслідуваних та зробити видимими історії окремих людей і родин”, — йдеться в повідомленні інституту та архіву.
Організаційні питання і роль іноземних партнерів
Зустріч із представницею Інституту Пілецького стала першим кроком у налагодженні технічної та експертної співпраці. Інститут має досвід роботи з архівними фондами Східної Європи й може надати методологічну підтримку для цифровізації й класифікації документів.
Державний архів Вінницької області відповідатиме за надання доступу до матеріалів та координацію робіт на місці. Точні строки і обсяги оцифрування ще узгоджуються між партнерами, повідомляють у пресслужбі архіву.
Практичний вплив на громаду Вінниччини
Оцифровування справ може мати безпосередній вплив на мешканців області:
- родини, що шукають інформацію про репресованих родичів, отримають доступ до первинних джерел;
- освітні заклади та місцеві музеї зможуть використовувати матеріали у програмах з історичної пам’яті;
- адвокаційні та правозахисні організації можуть використовувати документи для підтвердження фактів порушень прав людини в історичній перспективі.
Що відомо про масштаби репресій у цифрах
| Період | Подія | Орієнтовна кількість жертв |
|---|---|---|
| 1937–1938 | Національні операції НКВС на Вінниччині | близько 20 000 |
Подальші кроки
Після завершення первинних домовленостей партнери планують деталізувати графік робіт, визначити технічні стандарти сканування та систему метаданих, а також узгодити питання публічного доступу до цифрових копій. Архіви наголошують, що оцифрування не врівноважує історичну втрату, але робить документи більш доступними для відновлення правди та пам’яті.
Співпраця з Інститутом Пілецького відкриває перспективи для подальших міжнародних проєктів, досліджень і видань, пов’язаних із репресіями на території Вінниччини та східноєвропейськими контекстами тих подій.
