У прикордонних районах Харківської області, де влада оголосила обовʼязкову евакуацію, досі залишаються щонайменше 3 тисячі людей. За даними місцевих кореспондентів, у селі Безруки, розташованому приблизно за 15–20 кілометрів від державного кордону, проживає близько 1 140 мешканців, які не вирішили покинути свої домівки.
Чому люди не виїжджають
Кореспондентка з Харкова Анна Черненко повідомляє, що попри оголошену обовʼязкову евакуацію та примусове вивезення дітей, дорослі часто відмовляються їхати. Причини різні: хтось уже виїжджав у 2022 році і повернувся, хтось ніколи не залишав домівки. Частина людей мотивує рішення триматися за майно і звичний спосіб життя.
«Вони всі тримаються за свої будинки. Мені здається, вони тримаються за ілюзію такого більш-менш спокійного життя. І, звісно, вони розуміють, що якщо ти виїжджаєш, то повернутися назад дуже-дуже важко», — зазначила Анна Черненко.
Рішення залишитися під обстрілами обумовлене також низкою практичних проблем. Серед них — відсутність електропостачання, обмежена логістика доставки їжі та ліків, а також підвищені ризики під час виїзду й повернення.
Проблеми з інфраструктурою та логістикою
За повідомленнями кореспондентки, російські сили систематично атакують енергетичну інфраструктуру в прикордонних районах. Одна з населених точок, Безруки, вже кілька діб перебуває без електрики. Відновлення мереж у зоні постійних атак є надзвичайно ризикованим: щоб відправити ремонтні бригади, необхідні додаткові заходи безпеки та фактично спеціальні операції.
Логістика доставляння гуманітарної допомоги ускладнюється. Волонтерам дедалі небезпечніше заїжджати до прикордонних пунктів. Доставляти великотоннажним транспортом вже практично неможливо, тож місцеві отримують допомогу рідше та в меншому обсязі.
- Проблема електропостачання: регулярні удари по лініях електропередач.
- Мобільність волонтерів: високі ризики при перевезеннях через обстріли та мінну небезпеку.
- Психологічні причини: привʼязаність до дому та страх безповоротної втрати майна.
Можливий розвиток ситуації восени і взимку
Місцева влада та кореспонденти попереджають, що з настанням холодів проблеми можуть загостритися. Систематичні удари по критичній інфраструктурі ускладнюють підготовку до опалювального сезону. Відновлювальні роботи в умовах обстрілів тривають довго й потребують додаткових ресурсів та заходів безпеки.
Фактично, повноцінне відновлення постачання електроенергії і води у прикордонних районах можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації або організації масштабної відновлювальної операції під прикриттям сил безпеки.
Коротка зведення по найвразливіших пунктах
| Населений пункт | Орієнтовна кількість людей | Поточний стан |
|---|---|---|
| Безруки | ~1 140 | Без електрики кілька діб; обмежена логістика |
| Зона обовʼязкової евакуації (загалом) | ~3 000 | Частина мешканців відмовляється виїжджати |
Ці дані формувалися на основі репортажу кореспондентки та місцевих повідомлень; вони мають орієнтовний характер і можуть змінюватися залежно від ситуації на фронті.
Що важливо знати мешканцям і волонтерам
Людям, які розглядають можливість евакуації, варто враховувати такі практичні рекомендації від місцевих служб та волонтерів:
- Проконсультуватися з місцевою радою або військовими адміністраціями щодо безпечних маршрутів та пунктів збору.
- Мати при собі документи та мінімальний запас ліків і засобів першої потреби.
- За можливості координувати виїзд із місцевими волонтерськими групами.
Влада на місцях і гуманітарні організації повідомляють, що роблять усе можливе для організації безпечних коридорів і надання допомоги тим, хто погоджується виїхати. Водночас складність операцій з відновлення інфраструктури й доставка ресурсів ускладнюють ці зусилля.
Ситуація на прикордонні Харківщини залишається напруженою. Місцеві мешканці вимушені приймати складні рішення між безпекою та збереженням майна. Наслідки цього вибору можуть відчутно позначитися на житті громад упродовж наступних місяців.
Кореспондент WE NEWS на Харківщині, Артем Пилипенко
