Вінницька область опинилася в переліку регіонів України з одним із найгірших показників міжрегіонального автобусного сполучення. Такі висновки містяться в дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), оприлюдненому цього року.
Що показало дослідження
За даними реєстру Укртрансбезпеки, на Вінниччині наразі діє 79 автобусних маршрутів, що з’єднують область з іншими регіонами, їх обслуговують 56 перевізників. Автори дослідження порівняли кількість маршрутів із населенням та площею регіону й дійшли висновку, що забезпеченість транспортним сполученням у нашому регіоні значно нижча, ніж у більшості інших областей.
Дефіцит маршрутів виявлено не лише у поточному періоді, а й у ретроспективі до 2022 року, що свідчить про системну проблему, а не тимчасове явище.
Чому це важливо для мешканців
Недостатнє міжрегіональне автобусне сполучення має кілька практичних наслідків:
- обмежений доступ мешканців віддалених районів до медичних, освітніх та адміністративних послуг у сусідніх центрах;
- складніша організація поїздок на роботу й у справах, зростання витрат часу та коштів на пересування;
- погіршення умов для малого й середнього бізнесу, який залежить від перевезень людей і дрібних вантажів.
Дослідження також вказує на те, що, незважаючи на центральне розташування регіону в країні, навантаження на один умовний автобус у Вінницькій області перевищує показники більшості інших областей. Це означає, що наявні маршрути завантажені більше, але їх замало, щоб забезпечити попит територіально рівномірно.
Що відомо про перевізників і можливі обмеження
Реєстр фіксує 56 перевізників, які обслуговують міжрегіональні рейси, однак додавання нових маршрутів не завжди вирішує проблему. Автори дослідження звертають увагу, що відкриття додаткових маршрутів не гарантує наявності водіїв та транспортних засобів для їх обслуговування. Брак кадрів у сфері пасажирських перевезень залишається одним із факторів, що обмежують розширення мережі.
Крім того, регуляторні і економічні чинники — рентабельність рейсів, стан дорожньої інфраструктури, сезонні коливання пасажиропотоку — визначають, які маршрути зберігаються, а які закриваються.
Можливі кроки для виправлення ситуації
Щоб покращити стан міжрегіонального сполучення, місцева влада та профільні служби можуть розглянути кілька напрямів роботи:
- аналіз потреб населення та картування дефіцитних напрямків для пріоритизації нових маршрутів;
- підтримка перевізників у навчанні й залученні водіїв, стимулювання працевлаштування в галузі;
- заохочення інвестицій у транспортні засоби через лізинг чи програми оновлення автопарку;
- координація з дорожніми службами з метою поліпшення стану трас, що впливає на рентабельність рейсів.
Рішення цих питань потребують співпраці районних адміністрацій, обласної влади та центральних органів, які регулюють автобусні перевезення.
Таблиця: основні показники міжрегіонального сполучення у Вінницькій області
| Показник | Значення |
|---|---|
| Кількість міжрегіональних маршрутів | 79 |
| Кількість перевізників | 56 |
Дослідження ІЕД не надає детальної розбивки маршрутів за напрямками й інтервалами руху, тому для конкретних планів покращень необхідні додаткові локальні дослідження та консультації з перевізниками й громадами.
Місцева влада має реагувати на ці висновки з урахуванням реальної інфраструктурної і кадрової спроможності, а також фінансових можливостей регіону. Поки що очевидно: мешканці Вінниччини стикаються з обмеженими можливостями міжрегіональних поїздок, і це питання вимагає комплексного вирішення.
