Росія включила тимчасово окуповану частину Херсонської області до своєї виборчої системи, сформувавши одномандатний округ №187. У документах, оприлюднених російською стороною, для цього округу зазначено 381 319 виборців. За міжнародно визнаними кордонами ця територія є частиною України; Москва вважає Херсонську область своїм «суб’єктом федерації» після анексії 2022 року.
Як працює модель голосування в РФ
Система обрання депутатів Державної думи передбачає дві паралельні частини. Загалом 450 місць у парламенті розподіляють так: 225 депутатів обирають у одномандатних округах, ще 225 — за партійними списками у федеральному окрузі. Отже, умовний виборець на окупованій території нібито має два бюлетені:
- перший — за конкретного кандидата в одномандатному окрузі №187;
- другий — за політичну партію у федеральному партійному списку.
Це різні конкурси: у першому переможе кандидат із найбільшою кількістю голосів, незалежно від того, чи набрав він абсолютну більшість.
Особливості округу №187
Для одномандатної складової в окрузі №187 діє проста мажоритарна схема: кілька кандидатів — один переможець. На відміну від більшості російських округів у федеральному законі щодо №187 не вказано перелік муніципалітетів, які до нього входять. Це створює правову непрозорість щодо географії округу та числа потенційних виборців.
Реєстрація кандидатів, яким необхідно збирати підписи, також регламентована. Для округу №187 Центральна виборча комісія РФ встановила планку 11 440 підписів, а максимальна кількість підписів, які допускаються для подачі на перевірку — 12 012. За російськими даними, це становить близько 3% від загальної кількості виборців округу.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Загальна кількість місць у Держдумі | 450 |
| Місця за одномандатними округами | 225 |
| Місця за партійними списками | 225 |
| Заявлена кількість виборців у окрузі №187 | 381 319 |
| Потрібні підписи для реєстрації | 11 440 (максимум на подачу — 12 012) |
Наслідки та питання легітимності
Створення округу №187 має політичні й юридичні наслідки. По-перше, це крок із намаганням інтегрувати окуповані території у внутрішню систему РФ. По-друге, відсутність чіткої прив’язки округу до конкретних муніципалітетів ускладнює оцінку реальної виборчої бази та прозорості процедур.
З огляду на те, що міжнародне співтовариство не визнає анексію 2022 року, вибори, які проводить Москва на тимчасово окупованих територіях, оцінюватимуться як такі, що не відповідають загальноприйнятим стандартам легітимності. Водночас для російської адміністрації результат буде джерелом внутрішньої легітимації та приводу заявляти про «представництво» цих територій у федеральних інститутах.
Питання, які залишаються відкритими, — реальна можливість мешканців брати участь у голосуванні без тиску та примусу, умови реєстрації кандидатів і спостереження за процесом під час воєнного конфлікту. Відсутність прозорих списків територіального складу округу також ускладнює оцінку масштабу й доцільності вимог щодо підписів та організації виборчого процесу.
Докладніші юридичні й політичні наслідки таких кроків стануть зрозумілішими після публікації повного переліку кандидатів, процедур реєстрації та офіційних звітів про проведення голосування.
