Під час робіт Глинської археологічної експедиції на Полтавщині археологи виявили срібну монету — денар, який попередньо відносять до періоду правління великого князя литовського Вітовта. Монету дослідники датують приблизно 1411–1430 роками. Знахідка сталася в межах розкопок, що проводяться на територі Лівобережжя, де матеріали XV століття трапляються рідше.
Опис монети й ознаки атрибуції
Срібний денар має діаметр 13 мм. На одній із сторін видно зображення колон — так звані «Стовпи Гедиміновичів», давній символ литовської державності, який нині є елементом малого герба Литви. На іншому боці помітне зображення вістря списа з хрестом. За попередньою інтерпретацією фахівців, таке поєднання символів характерне для пізнього періоду правління Вітовта.
«За сучасними дослідженнями, такі монети могли карбувати приблизно у 1411–1430 роках. Раніше цей тип датували по-різному та приписували Кейстуту, Ягайлу або ранньому періоду правління Вітовта», — зауважив археолог Юрій Пуголовок.
Фахівці наголошують, що остаточна атрибуція вимагатиме додаткових досліджень: визначення ваги монети, аналізу складу металу та детального вивчення особливостей зображень. Лише після цього можна точніше сказати про місце й час карбування.
Чому знахідка важлива для Полтавщини
Для дослідників Лівобережжя та Полтавської області така монета є рідкісною. Подібні денари майже не зустрічаються серед матеріалів розкопок пам’яток цієї доби, тож знахідка дозволяє говорити про грошовий обіг і контакти регіону на початку XV століття.
Територія басейну Ворскли у цей період перебувала на перехресті політичних впливів руського, литовського та ординського світів. Наявність монети з литовською символікою свідчить про складні торгові, політичні або військово-адміністративні зв’язки, які потребують подальшого вивчення.
- Де знайдено: роботи Глинської археологічної експедиції на Полтавщині.
- Тип артефакту: срібний денар.
- Попередня датування: 1411–1430 роки.
- Ознаки: колоноподібні символи (Стовпи Гедиміновичів) та вістря списа з хрестом.
Археологічна знахідка важлива не лише для нумізматичних досліджень: вона дозволяє доповнити уявлення про економічну та культурну динаміку регіону в пізньому Середньовіччі.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Діаметр | 13 мм |
| Попередня датировка | 1411–1430 рр. |
| Ознаки | Стовпи Гедиміновичів; вістря списа з хрестом |
Подальші кроки дослідження
Наступними етапами вивчення монети будуть метрологічні виміри, хімічний аналіз складу металу та порівняльна нумізматична експертиза. Такі дослідження допоможуть уточнити: чи монету карбували в литовських майстернях, чи вона була привезена внаслідок торгівлі чи військових переміщень.
Представники експедиції також відзначають: ця знахідка може стати підґрунтям для подальших археологічних робіт у прилеглих населених пунктах та для більш детального вивчення контактів регіону з північними і східними сусідами у XV столітті.
Контекст знахідки перегукується з останніми археологічними повідомленнями з інших регіонів України, де фіксують як давні ігрові фішки, так і великі склади монет різних періодів. Водночас унікальність полтавської денари полягає у її рідкості саме в матеріалах Лівобережжя.
Детальніші результати дослідження археологи обіцяють оприлюднити після завершення лабораторних аналізів і порівняльної експертизи з іншими знахідками цього типу.
Кореспондентка WE NEWS на Полтавщині: Людмила Дмитренко
