Правоохоронці Херсонської області викрили механізм фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних, який використовували для їхнього бронювання від мобілізації та розтрати бюджетних коштів. За даними обласної прокуратури, підозри повідомлено трьом особам — колишньому начальнику однієї з селищних військових адміністрацій Бериславського району та двом керівникам комунальних підприємств селищної ради.
Як діяла схема
Слідство встановило, що в період із квітня 2025 року до червня 2026 року до комунальних підприємств було формально працевлаштовано 11 військовозобов’язаних. Частина з них мешкала в інших регіонах, не з’являлася на робочому місці і фактично не виконувала службових обов’язків.
Попри відсутність реальної роботи, через оформлені кадрові документи дані про ці особи вносили в державний електронний сервіс та подавали як працівників підприємств, що належать до критично важливої інфраструктури. Це створювало правову підставу для їхнього бронювання і, відповідно, уникнення призову.
Фінансові втрати і правова кваліфікація
За попередніми оцінками слідства, такі дії нанесли збитків бюджету громади та комунальних підприємств на суму понад 1 млн грн. Фіктивним працівникам нараховували та виплачували заробітну плату, хоча фактичної праці не було.
Підозрюваним інкримінують розтрату бюджетних коштів в умовах воєнного стану та перешкоджання законній діяльності Збройних сил України й інших військових формувань за статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 4, ч. 5 ст. 191 (розтрата бюджетних коштів в умовах воєнного стану);
- ч. 2 ст. 28 та ч. 1, ч. 2 ст. 114-1 (додаткові епізоди перешкоджання діяльності військових формувань).
Запобіжні заходи і подальші дії
31 серпня суд обрав усім трьом підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розміри застави визначено так:
| Підозрюваний | Розмір застави |
|---|---|
| Колишній начальник селищної ВА | 499,2 тис. грн |
| Керівник КП №1 | 266,24 тис. грн |
| Керівник КП №2 | 166,4 тис. грн |
Досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють повний обсяг завданих збитків, коло причетних осіб і деталі оформлення кадрових документів, які використовувалися для бронювання.
Контекст і наслідки
Схеми фіктивного працевлаштування під час воєнного стану мають кілька ключових наслідків. По-перше, вони підривають довіру до місцевої влади та комунальних структур. По-друге, такі дії позбавляють державу можливості мобілізувати ресурс, необхідний для оборони. По-третє, це фінансове навантаження на громади в умовах обмежених бюджетних можливостей.
Водночас справа вкладається в ширший контекст контролю за витрачанням коштів і дотриманням процедур бронювання під час мобілізації. Зважаючи на масштаби конфлікту та потреби Збройних сил, відповідальність за подібні дії суворо кваліфікується і розслідується.
Нагадаємо, що раніше в іншій справі, яка викликала суспільний резонанс, судили поліцейського у Львові за вимагання грошей з чоловіків, обіцяючи не затримувати військовозобов’язаних і не доставляти їх у ТЦК. Ці випадки демонструють системну проблему, яку правоохоронні органи намагаються приборкати під час воєнного стану.
Чіткість результатів розслідування та можливі подальші підозри в цій справі залежатимуть від документації, судових рішень і показань свідків. Досудове розслідування триває, і прокуратура повідомляє про подальші кроки у міру надходження нових доказів.
