У селі Кинашівка Борзнянської громади на Чернігівщині розташоване господарство ветерана Михайла Барабаша, де на площі близько 4 гектарів культивують кавуни та дині. Поле розділене на ділянки: частину баштанних саджають на поливі, частину — прямим посівом на нижчих місцях рельєфу, де рослини краще використовують ґрунтову вологу.
Технологія без поливу та її результати
Через цьогорічну спеку питання водопостачання стало критичним для багатьох фермерів. У господарстві Михайла частина овочевих культур зволожується з річки за допомогою бензинової помпи та генератора, але кавуни вирощують за іншою схемою. За словами фермера, досвід попередніх років показав, що прямий посів на нижчих ділянках дає змогу отримувати добрі плоди навіть без додаткового зрошення.
За словами господаря, у вдалий рік врожайність окремих сортів доходила до приблизно 65 тонн з гектара, що він вважає рекордним показником для свого поля. Такий результат, додає фермер, був отриманий на сорті «Юмі», висадженому прямим посівом на низовині.
Різноманіття сортів і селекційні експерименти
На баштані вирощують більше ніж 15 сортів кавунів. Михайло не уникає експериментів: цього року він спробував новий для себе сорт Ергіна Єлоу, закупивши близько 500 насінин для тестування. Господар підкреслює, що робить ставку на ранні сорти, аби забезпечити ринкову нішу першими плодами сезону.
В асортименті є й жовтом’якушеві кавуни, які, за словами фермера, при розрізанні дивують кольором м’якоті. Різні сорти потребують різного догляду та часу збирання, тож робота на баштані триває практично щодня.
Охорона та догляд
Фермер розповідає, що за баштаном слідкують не лише дорослі працівники. Двоє школярів із села чергують на полі, оберігаючи плоди від птахів і крадіжок. Про цей допоміжний «навчальний» досвід господар каже жартома:
«Такі ще не перевелись».
Рослини потрібно захищати від спеки, хвороб і шкідників, а стиглі плоди збирати вчасно, аби не втратити товарну якість. Це одночасно праця й відповідальність для невеликого господарства, яке поєднує індивідуальні підходи з традиційними методами.
Практична інформація для місцевих аграріїв
Досвід господарства вказує на кілька ключових аспектів, корисних для інших виробників у регіоні:
- вибирати для баштанних ділянки з нижчим рівнем рельєфу, де зберігається ґрунтова волога;
- експериментувати з ранніми сортами для виходу на ринок раніше конкурентів;
- застосовувати місцеві ресурси зрошення для культур, які потребують води, а не для всіх посівів одночасно;
- залучати місцеву молодь до сезонних робіт, поєднуючи трудову практику з охороною поля.
Дані про господарство
| Показник | Значення |
|---|---|
| Загальна площа господарства | ~70 га |
| Площа під кавунами та динями | 4 га |
| Кількість сортів кавунів | >15 |
| Тестові насіння нового сорту | ~500 шт. |
| Максимальна зафіксована врожайність | ~65 т/га |
Господарство Михайла — приклад того, як приватні ініціативи та адаптація технологій до місцевих умов можуть приносити помітні результати навіть у складні погодні роки. Для багатьох мешканців Борзнянської громади баштан є не лише джерелом продуктів, а й частиною локальної економіки: продавці на ринку, перевізники, сезонні працівники — всі залежать від успіху врожаю.
Коли дозріють плоди ранніх сортів, кавуни з Кинашівки зʼявляться на прилавках у районних центрах. Фермер планує продавати частину врожаю на локальних ринках, частину — оптом. Якість продукції та своєчасний збір залишаються ключовими завданнями для збереження товарності та прибутковості господарства.
Ця історія про адаптацію та практичні рішення важлива для Чернігівщини: у регіоні, де кліматичні випробування стають частішими, місцеві фермери шукають способи зменшити залежність від дорогого зрошення й одночасно зберегти врожайність.
